Прекрасне свято для своїх любих вчителів організували до Дня Вчителя учні, які востаннє цього року переступили шкільний поріг на першому дзвонику. Так, це наші талановиті і розумні одинадцятикласники. Актовий зал весь майорів пахучими осінніми квітами. Хлопці і дівчата з 11-А та 11-Б класів щиро вітали своїх наставників, дякували за турботу і знання, та просили вибачення у класних керівників за усі непорозуміння, які нераз виникали протягом тих незабутніх років у Старицькій школі.
Дуже приємним і цікавим був подарунок у вигляді презентації про вчительський колектив нашої школи в минулому та сьогодні. Коли на стіні актового залу усі переглядали одну за одною старі фотографії зі святкувань, дозвілля та звичайних уроків, то складалось враження, ніби кожен читає сторінки великої книги під назвою «Вчительська доля». Це був надзвичайно зворушливий момент, - сльози ностальгії і щастя зросили обличчя вчителів!.. А потім ще краще… Під гучні оплески для нас співали золоті соловейки школи, і соловом і піснею оспівуючи учительське життя.
І ось на сцені з’являється нова вчителька нашої школи! – Хто вона? Ой, та це ж наша Козак Христина! Вона дуже вміло перетворилась на вчительку, яка молиться до Бога, питаючи, коли то Він забрав їй розум і привів працювати до школи… Так, ви правильно здогадались, це була весела гумореска від ще більш веселої дівчини =)
Але це була лише прелюдія до ще цікавішого видовища! Під супровід пісні групи ТІК «Вчителько» на сцені появились невгомонні учні 11-А і їх класний керівник Наталя Олегівна Возна з інсценізацію пісні, а зокрема фрази «ти замість того, щоб кудась піти, сидиш перевіряєш зошити». Оплески, сміх і вигуки «Молодці!!!» довго не втихали в залі.
Напевно, після такого дійства, 1 жовтня 2010 року залишиться в пам’яті вчителів та учнів, як приємний, повний усмішок і квітів, зворушливий день.
